|
Як привчити малюка до читання
Чи можна зацікавити?
Не підганяючи, не вдаючись, до примусу. Добирати літературу треба таку, від якої малюкові справді буде важко відірватися – ту, що відповідає його вікові та вподобанням. Книгам має нести щось нове, невідоме раніше. А читання (спочатку разом із мамою чи татом) приносить радість. Можна вдатися до хитрощів, запропонувавши: «Я читатиму майже всю сторінку, а ти лише перший чи останній рядок» або «Я митиму підлогу, а ти читатимеш уголос для нас обох». Дитина вчитиметься читати швидше їй це буде цікаво. І звичка читати поступово закріпиться.
Які книжки і в якому віці?
У дитячому віці варто давати маляті книжки-гармошки – із твердими обкладинками чи й сторінками. Коли дитина вчиться говорити, вона називає й переповідає побачене. Й одразу потрібно привчати до акуратності. Щоб згодом не перейматися через зіпсований том із повного зібрання творів улюбленого автора. Дошкільнята полюбляють казки, віршики, які легко вивчити напам’ять, а потім «читати», водячи пальцем по рядках. У перших класах цікавість до книжки подекуди спадає: надто багато нових вражень. Заохотити дитину можна новинками. Саме зараз вирішується: віддаватиме дитина перевагу телевізору чи книжці. Згодом дитину приваблюватимуть розповіді про однолітків, тварин, якісь пригоди. Ми маємо впливати на формування смаків та інтересів. У цьому допоможе книга. Якщо й потому зацікавленість книгою не виникає, час втрачено. Але не безнадійно. Потрібно влаштовувати при дитині дискусії щодо прочитаного; «випадково» залишати свою книгу розкритою на найцікавішому місці; уважно вислухати дитину, коли вона переповідає прочитане, пробудити в цій читацький інтерес.
«Ковтання» не зашкодить ?
Не потрібно докоряти дитині за потяг до книжки, не просити бібліотекаря обмежувати надто ревного читача. Просто чіткіше спрямувати його інтереси. Деякі підлітки «ковтають» усе, що потрапить на очі. Отож потрібно подбати, аби «під рукою» було саме те, що треба. А потім разом обговорити прочитане.
Читач, що не вміє читати
Психологи стверджують, що книжки потрібні дитині вже з раннього віку, адже вони :
- допомагають встановленню особливого зв'язку між дитиною та батьками;
- допомагають пізнавати мистецтво слова та живопису, завдяки ілюстраціям;
- розвивають навички слухання;
- допомагають підготувати дитину до процесу навчання;
- розвивають кругозір та емоційну сферу;
- допомагають розвитку уявлення;
- приносять дитині задоволення.
То ж, коли треба починати читати дитині книжки? Відповідь однозначна: з перших років життя! І чим раніше ви почнете це робити, тим краще. Читаючи малюку, ви нібито розширюєте його світ, допомагаєте йому отримувати задоволення від читання, поповнюєте запас його знань, поки що дуже невеликий.
Малюкам дуже подобається читання разом з батьками. Читаючи з дитиною постійно, ви обов’язково помітите, які книжки їй подобаються найбільше, які вона краще розуміє. Звертайтесь по допомогу до бібліотек та бібліотекаря у виборі книг. Адже, саме у дитячій бібліотеці є книги для будь-якого віку та рівня розвитку дитини. Крім того, професіоналам легше знайти потрібні книги, ніж вам.
Не вважайте, що всі необхідні вашій дитині книжки є у вас дома - це помилка багатьох читаючих батьків, і вона не тільки в тому, що домашні бібліотеки не можуть бути різноманітніше за публічні. Вашу дитину може просто надихнути приклад інших дітей – читачів бібліотеки . Інші читачі і інші книги ніби передають естафету вашій дитині. Відвідування дитячої бібліотеки допомагають малюку звикнути до різноманіття книжок, до читацької поведінки дітей та дорослих і обов’язково стане у нагоді в подальшому житті, навчанні, підготує до школи. Світ книги та бібліотеки не буде для дитини невідомою країною, він стане для неї життєвою необхідністю.
Якщо дитина не любить читати.
Комп'ютер, телевізор, мобільний телефон, DVD – все це є майже в кожному домі. А чи багато у Вас книжок? Не просто паперових виробів у привабливих обкладинках, а саме Книжок з великої літери. Тих книжок, які читали Ваші батьки, читаєте Ви, читатимуть Ваші діти? Чи любите Ви читати? Чи знаєте, які книжки читає Ваша дитина? Чи читає вона взагалі? Поміркуйте над цими питаннями і, ми впевнені, що Ви погодитесь з тим, що дитину привчати до читання необхідно саме у молодшому віці, коли вона тільки готується до школи.
Тому радимо Вам: знайдіть хоча б годину на місяць і прийдіть разом з сином чи донечкою до найближчої дитячої бібліотеки.
Ви будете приємно здивовані розмаїттям дитячих книжок та журналів, особливою бібліотечною атмосферою, доброзичливістю наших працівників.
Підійдіть до книжкових полиць і покажіть дитині книжки, які Ви читали в дитинстві, розкажіть чому вони Вам запам'яталися, перегляньте разом дитячі журнали, ознайомтеся з виставками дитячих робіт, літературою з книжкових виставок.
Нехай дитина самостійно, або за Вашою порадою, обере собі книжечку для читання вдома. Потім разом обговоріть прочитане. Може, маленький читач захоче намалювати відгук на книгу.
Зробіть Ваші відвідини дитячої бібліотеки доброю традицією.
|
7
|
|
ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ
Літературі належить винятково важлива роль у формуванні особистості, розвитку мислення, уяви пам'яті, розвитку інтересів, нахилів дитини. Книга розширює кругозір, робить людину духовно багатшою, хвилює наші почуття, допомагає зрозуміти самих себе, вчить житії.
Книга - найбільша скарбниця, в яку вклали свої думки геніальні представники людства. В книзі - вся багатовікова історія людства, історія боротьби, поразок й перемог, радощів і страждань. Саме з книг ми дізнаємось про минуле, про таємниці природи, про велич людини. А у важкі хвилини життя ми теж тягнемося до книги, бо вона допомагає укріпити віру в себе.
Книга входить у світ дитини задовго до того, як вона стане сама читачем, тому вже з раннього дитинства важливо формувати бережне відношення, любов і повагу до неї. Велике значення у вихованні любові до читання надається саме сім'ї. В деяких сім’ях книги кидають, використовують як підставки, дозволяють малюкам рвати їх, розмальовувати. Не дивно, що при такому відношенні дорослих і у дитини теж зароджується неповага до книги. Навпаки, де бережуть книгу, в дітей виховується відношення поваги до неї, як до чогось цінного.
Добре, якщо з дитинства вже збирається своя бібліотека, куди ввійдуть книги, написані спеціально для дітей, улюблені книги для старшого віку, програмна художня література, спеціальна довідкова література. Росте дитина, а разом з нею збільшується і ваша домашня бібліотека. Але, на жаль, є сім'ї, де взагалі не побачиш книг. Не читають батьки; не будуть читати й діти. На перше місце такі горе-батьки ставлять телевізор, комп’ютер. Годинами дивляться наші дітки все, що потрібно, а що й ні.
Книга в домі повинна стати самим цінним подарунком. Добре закінчення семестру, невеличкий ювілей, вручення паспорта і т.п. А теплий і мудрий підпис не один раз навіє спогади про рідних, про щасливе дитинство. Книги не потрібно збирати заради кількості, для краси (дехто підбирає книги по кольору, розміру - навіть не поцікавившись їх змістом). У бібліотеці любої людини повинні бути книги, пов'язані з його захопленнями, професією, улюблені книги, до яких повертаєшся знову і знову, як до улюбленої мелодії, сімейного альбому.
Завдання батьків полягає не лише в тому, щоб навчити дітей охайно користуватися книгами, збирати їх, а головне - виховувати потребу в читанні літератури, формувати інтерес до неї. Для цього ви повинні самі читати, любити книгу, цікавитись новинками, знати, що подобається вашій дитині.
Відомо, наприклад, що дітей дошкільного і молодшого шкільного віку в книзі приваблює перш за все події, описані автором, яскраві малюнки. Лише до кінця молодшого шкільного віку в дітей з'являється зацікавленість теорією літературного твору, деякими думками. Підлітків уже цікавлять мотиви поведінки літературного героя, його моральні і вольові якості, часто поступки персонажів стають предметом роздумів і критичних оцінок. Інтерес не лише до літературних героїв і їх дій, але і до самого твору в цілому - його ідейному змісту, оцінюється з точки зору можливості школяра знайти в ньому відповіді на актуальні для цього віку запитання: про смисл життя, про своє місце в ньому, про взаємовідносини між людьми, про свої можливості, про те, чого не вчать у школі і про що соромляться запитати в батьків.
Увагу школярів краще за все звернути на те, що події в книзі відбуваються не самі собою, що вони пов'язані з людиною, поведінка якої має свої мотиви і цілі, що поступки - хороші й погані - звершує людина. Особливо важливо допомогти дітям цього віку розібратися в мотивах вчинків героя, в правильній оцінці його поведінки. Варто звертати увагу і на художню цінність літературного твору. Зі старшими дітьми можна вести розмову про стиль письменника, його проблемах, про особистість самого автора.
У кожного віку свої книги. Деякі батьки люблять похизуватись тим, що їх 8-10-ти річні чада читають уже Флобера, Бальзака, Фрейда... Але передчасне читання серйозних книг не завжди приносить користь. Хіба в змозі , наприклад, десятилітня дитина глибоко осягнути справжню велич, складність і поетичність, мудрість таких творів? Найчастіше це приводить до того, що подорослівши, юнаки і дівчата не хочуть читати твори письменників-класиків, бо з дитинства в них відбилось у свідомості , що це щось малозрозуміле, скучне.
Звичайно, не люблять читати ті, в кого погана техніка читання, бо швидко стомлюються , не завжди розуміють зміст. Але ж покращити техніку читання можна лише читанням, читанням вголос. Батьки можуть поступати так: дочитати до самого цікавого місця, а потім попросити дитину продовжити. «Тепер сам почитай, бо я втомився... або... Дочитай, а потім мені розкажеш.» Сумісне читання цінне ще й тому, що під час нього можна звернути увагу на якісь важливі моменти в тексті, деталі. Батьки можуть порадити запам'ятати або виписати в спеціальний щоденник особливо цінні думки. Для сімейного читання краще обрати невеликі повісті, вірші, оповідання, окремі розділи з великих творів. У бесідах батьки не повинні нав'язувати свої думки, але вміло направляти дитячі. Більшу частину книг діти читають самостійно, але ви повинні цікавитись, що і як вони читають. Часто зустрічаються діти, готові читати все, що попадається під руку. Це читання «залпом» і без всякого розбору приносить мало користі, бо залишаються в пам'яті якісь уривки, каламбур. Поступово псується читацький смак, процес читання перестає приносити задоволення, зміст постає у спотвореному вигляді. Тому так важливо вже з раннього дитинства привчати дитину до вдумливого і уважного читання.
Зацікавленість літературою поглиблюється, якщо діти (більш старшого віку) знайомляться з літературно-критичними статтями, книгами автобіографічного чи біографічного змісту, спогади сучасників, що дозволяє розширити знання про творчість того чи іншого письменника, краще зрозуміти особистість самого автора. Нерідко саме з таких книг починається шлях у велику літературу.
Формуючи інтерес до літератури, батьки можуть влаштовувати домашні літературні вечори, вечори поезії. На жаль, батьки-іноді навіть не знаходять кілька хвилин, щоб послухати виразне читання віршу. Все це перекладається на плечі школи, вчителя.
Проводячи відпустки, бажано відвідувати будинки-музеї письменників. Відпочиваючи в Криму, добре було б побувати в будинку Чехова в Ялті, відвідати місця, пов'язані з Лесею Українкою. Деякі літературні твори екранізуються. Відомо, що далеко не завжди фільм поставлений на високому рівні. Переглянувши кінофільм, діти отримують неправильне , збіднене уявлення про сам твір. Тому одне одного не замінює. Глибина думок, багатство мови можна оцінити лише читаючи книгу. Кожен вид мистецтва має свою специфіку. Цікавим, змістовним може бути і кінофільм, і виставки за мотивами літературного твору. Згадаймо хоча б фільми «Тіні забутих предків», «Кайдашева сім’я». Добре поставлений фільм повинен викликати бажання прочитати твір.
Всі ми хочемо бачити своїх дітей розумними, цілеспрямованими, принциповими, вихованими. І в цій складній справі виховання книга - наш вірний друг, порадник, помічник.
|
