27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Тема Голокосту надзвичайно актуальна сьогодні, коли по всьому світу тліють міжетнічні конфлікти, у полум’ї яких воскресають маніакальні ідеї масового знищення людей через їхні національність, мову, релігію чи колір шкіри. Людство знову стоїть перед необхідністю протидіяти таким явищам.
Хроніка Голокосту – це біль і жах, трагедія, злочин проти людства, який тривалий час був закритим. Вивчення документів, спогадів доводить, що територія України стала своєрідним полігоном, де нацистські нелюди опрацьовували методи “остаточного вирішення єврейського питанняˮ
Ми повинні знати, пам’ятати, і ні в якому разі не забувати про трагічні сторінки світової історії.
Отримати відповіді на питання: що таке Голокост, хто є винуватцем найтрагічнішої сторінки єврейського народу, чи був Голокост на території України, яка трагедія “Бабиного Яруˮ у Києві та “Дробицького яруˮ у Харкові учні 9-А класу КЗ “Долинська ЗШ № 2 ім. А.С.Макаренка І-ІІІ ст. Долинської райрадиˮ мали змогу під час проведення уроку – реквієму “Свіча Голокосту не згасне…ˮ.
За допомогою мультимедійної презентації студентка Олександрійського училища культури Тетяна Мельниченко у своїй бесіді розповіла про передумови виникнення цієї трагедії та привела приклади створення жахливих гетто та концентраційних таборів смерті на території Польщі, Німеччини.
Бібліотекар КЗ “Районна бібліотека для дорослих Долинської районної радиˮ Олена Волкотруб провела огляд літератури “Голокост – трагічна сторінка історії ˮ, під час якого молодь дізналась, що в період нацистської окупації Кіровоградщини тисячі євреїв пішли в інші світи по волі нацистської людиноненависницької політики та про те, як реагували на Голокост країни світу під час Другої світової війни.
Ми вивчаємо Голокост для того, щоб ніхто і ніколи не забув тих мільйонів ні в чому не винних жертв. Вивчаючи Голокост, ми з надією дивимось у майбутнє. Ми вивчаємо Голокост, аби зрозуміти, що немає геноциду проти когось, геноцид – завжди проти всіх.
Символом Голокосту є метелик. Чому саме він? У 1943 році маленький хлопчик із варшавського гетто написав у своєму листі: “найжахливіше, що в гетто метелики не живуть!.. ˮ Метелики – це символ радості, без якої не живуть. І на закінчення заходу бібліотекарі запропонували присутнім юнакам та дівчатам написати на своїх паперових метеликах побажання майбутнім поколінням і всім людям, які мають пам’ятати ці страшні уроки історії, і закріпити їх на “Вогнищі Голокосту ˮ, розташованому на дошці, і який ніколи більше, хочеться сподіватись, не запалає у світі.
|
