Розповідати про Карпати можна багато, але значно краще просто взяти та зібрати свої рюкзаки, спальники, палатки, каремати, а головне миску з ложкою не забути і вперед, у похід! У кожного своя особлива дорога до Карпат, яка має лише початок… І обов’язкове продовження… Для когось достатньо туру вихідного дня, а учасники міжрегіонального освітнього проекту «Прекрасні далі манять нас в похід» учні КЗ «Долинська ЗШ I-III ступенів № 2 ім. А.С.Макаренка Долинської районної ради» Долинського району та вихованці гуртка ОЦЕНТУМ «Юні охоронці природи», учні Добронадіївської ЗШ І‑ІІІ ступенів Олександрійського району Кіровоградської області, закохалися в цю незрівнянну красу і уже четвертий рік поспіль, на осінніх канікулах, здійснюють свою подорож щоб знову і знову насолодитися карпатською красою, познайомитися з її цікавими природними та історичними об’єктами та й просто оздоровитися, відпочити від повсякденної метушні, набратися неймовірної карпатської енергії та сили.
Для нас Карпати це: відчуття свіжого повітря Свободи, гірський мед села Розгірче (яким нас частував Стегура Василь Васильович, господар садиби, де ми проживали весь час перебування в Карпатах), грибна юшка (якою частувала нас його дружина Мирослава Богданівна), рівнесенькі траси, без жодної вибоїни, по яких ми подорожували, наш водій Роман Омельянович, що майже 6 днів був членом нашої невеличкої сім’ї…
Перший сніг на перевалі. Дзвінкі потічки на покручених схилах, болото, яке не характерне для цієї території і вервечки овець у верхів’ях, які ми бачили під час подорожі карпатським трамвайчиком. А ще — несподівані зустрічі і, на жаль, нетривалі знайомства… Люди… Гори… І села… Карпати - це також Тустань і наскельний монастир в селі Розгірче, скелі Довбуша- чудова пам’ятка краю, як своєрідний музей природи під відкритим небом, де експонатами служать дерева, лісові стежки, кам’яні споруди і вузький прохід між ними, який з острахом долали мандрівники, запальні коломийки і смачні шашлички на водоспаді річки Кам’янка… Затишні колиби при дорозі, під час подорожі в Берегове, цікаві екскурсії в замках Паланок та Шенборнів…Купання в тепло-солоних гейзерах Закарпаття… Незабутній підземний Львів, з його легендами та глибинною історією і величчю духу. Спадкоємність традицій і невмирущі обряди… Все це буде в нашій пам’яті до наступної, такої очікуваної зустрічі.
люди живуть в нашій країні. Згадуємо сільського голову Розгірченської сільської ради Миколу Маланія, який весь час переймався нашими проблемами та організував для учнів відвідування сауни та дискотеки під час проведення якої нагородив учасників проекту подяками за відвідування територіальної громади села Розгірче та за активну підтримку розвитку сільського зеленого туризму, а найменшу учасницю походу Момонт Анну - дипломом, тому що вона вже третій раз взяла участь в такій експедиції.
Все минуло досить швидко. І коли за вікнами потягу зникли останні обриси гір, душу огорнув сум. Цікава подорож закінчилася, але залишатиметься у пам’яті ще довго, як і одвічна магія Карпат, що полонила наші серця. Карпати як добрі друзі. Завжди чекають… Карпати живуть… Вони — вічно молоді… Зачаровані карпатською красою ми знову повернемося…
До зустрічі!!!
Учасники міжрегіонального освітнього проекту
«Прекрасні далі манять нас в похід»,
та керівники Стеблина Ольга, Федоров Вадим
|
